Авґустина Броан
Авґустина Броан | |
---|---|
Ім'я при народженні | фр. Joséphine Félicité Augustine Brohan[1] |
Народилася | 2 грудня 1824[5][3][…] колишній XI округ Парижаd, Париж, Франція[5][1] |
Померла | 15 лютого 1893[2][3][…] (68 років) VIII округ Парижа, Париж, Франція[5][6] |
Країна | Франція[5] |
Діяльність | акторка, господиня літературного салону, літописиця |
Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Знання мов | французька[5] |
Заклад | Ле Фігаро |
Посада | Sociétaire of the Comédie-Françaised[7] |
Мати | Сюзанна Броан |
Брати, сестри | Мадлен Броан |
Діти | Maurice de Gheestd |
Автограф | |
Жозефіна Фелісите Авґустина (Оґюстин) Броан (Броган) (фр. Joséphine-Félicité-Augustine Brohan; нар. 2 грудня 1824, Париж — пом. 15 лютого 1893, Париж) — відома акторка, драматург, власниця французького салону XIX століття.
Авґустина Броан народилась 2 грудня 1824 року в Парижі. Мати — Сюзанна Броан (1807—1887), блискуча французька акторка. Молодша сестра — Мадлен Броан (1833—1900), так само присвятила своє життя театру. У десять років Авґустина вступила до Національної консерваторії в Парижі, навчалась у класі відомого французького актора й драматурга Жозефа Самсона (фр. Joseph Isidore Samson)[8]. 1839 року молода акторка отримала відзнаку за театральну діяльність — Другу премію (комедія), а 1841 року — Першу премію (комедія).
1841 року Авґустина Броан дебютувала на сцені головного французького театру Комеді Франсез у комедійній п'єсі «Тартюф», роль Дорини[9].
Беззаперечний талант і харизматичність Авґустини викликали захоплення глядачів. Її шанувальниками були імператор Наполеон ІІІ Бонапарт, Альфред де Мюссе, Проспер Меріме, Оноре де Бальзак та інші.
У період з 1843—1868 роки входила до складу провідних акторів Головного театру й була почесним членом клубу Комеді Франсез. Декілька років займала посаду професора Національної консерваторії.
Авґустина Броан написала декілька драматичних творів і була знаною господинею літературно-художнього салону (фр. Salonnières) у Парижі.
Бельгійський дипломат, барон Едмонд Давід де Ґест (фр. Edmond David de Gheest) був її чоловіком.
Авґустина Броан померла 1893 року в Парижі.
- Авґустина Броан. Метаморфози кохання: комедія в 1 дію. 1851 / Les Métamorphoses de l'amour: comédie en 1 acte et en prose / par Mlle Augustine Brohan, 1851. — Piécettes / par Augustine Brohan, 1888
- Оґустина Броан. Граф без господаря. Франція, 1849 / Compter sans son hôte; proverbe by Augustine Brohan (7 editions published in 1849 in French)
- Оґустіна Броан. Хто має жінку, війна. Комедія в 1 дії та в прозі. Париж, Комеді Франсез, 13 грудня 1859 р. / Qui femme a, guerre a, comédie en 1 acte et en prose. (Paris, Théâtre-Français, 13 décembre 1859)[10]
- Ежен де Мірекурт. Авґустина Броан / Augustine Brohan, par Eugène de Mirecourt, 2002 [document électronique: reprod. de l'éd. de 1857] . —Dictionnaire des comédiens français, 1969. — Hoefer: née en 1825. —Vapereau. —Dictionnaire de biographie contemporaine. Adolphe Bitard, 1887: née en 1825
- Ежен де Мірекурт. Авґустин Броан. Мадлен Броан. Париж, 1867 / Augustine Brohan; Madeleine Brohan [Texte imprimé] / Eugène de Mirecourt / Paris: A. Faure, 1867
- ↑ а б Archives de Paris
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ свідоцтво про смерть
- ↑ https://www.comedie-francaise.fr/fr/artiste/augustine-brohan
- ↑ Agency, Hands. Augustine Brohan. Augustine Brohan (фр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
- ↑ Augustine Brohan (1824-1893). data.bnf.fr. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
- ↑ Recherchez sur la base La Grange ・ Comédie-Française. lagrange.comedie-francaise.fr. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2019.
- Броган, Огюстина // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: у 86 т. (82 т. і 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Оґюста Броан. На сайті WorldCat
- Авґустина Броан [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.]. На сайті SNAC